Молдова та Україна: нові горизонти співпраці

19 вересня в рамках міжнародного медіафоруму KYIV MEDIA WEEK 2018 відбувся круглий стіл, присвячений перспективам співпраці у сфері виробництва і дистрибуції аудіовізуального контенту між Україною та Молдовою. На заході зібралися представники вищого керівництва обох країн у сфері кіно й телебачення

Юрій Артеменко, голова Нацради України з питань телерадіомовлення у цій події вбачає мету свого відомства створити умови, щоб бізнес з України контактував з бізнесом інших країн: зокрема з Молдови, Китаю, Кореї, Канади. Артеменко зазначив, що прагне найближчим часом відкрити для України ринок Латинської Америки. «Важливо відвідувати інші країни з офіційними візитами», – зазначив глава держрегулятора і навів як взірець три поїздки Нацради – до Китаю, Кореї та Індію. – До того ж, скажімо, якби Нацрада не відвідала Китай, ніхто б з Піднебесної навіть не розпочав дискусії з українським бізнесом». А зараз уже маємо перші спільні проекти.

Щодо Молдови, члени української Нацради здійснили поїздку до Кишинева, познайомилися і поспілкувалися із членами Координаційної ради Молдови, відвідали кіностудії, телеканали. «Мені було приємно дізнатися, що чимало форматів наші молдавські телевізійні колеги закуповують в Україні», – зазначив глава українського регулятора. Певна річ, за кеш-рібейтами для виробників аудіовізуального контенту, які Молдова запроваджує із жовтня 2018 року в розмірі 25%, вона, звісно ж, виграє. Особливо зважаючи на те, що Україна так і не може поки запровадити заплановані 16,6% рібейтів (потрібно прийняти зміни до Бюджетного кодексу). Тим не менш, як на мене, безперечною співпрацею з Молдовою стане розвиток копродакшн. Треба віднайти правильні історії, які б нас об'єднували. Ні Молдова, ні Україна, ні за бюджетами, ні за можливостями не матимуть перспектив без копродукції», – впевнений Артеменко.

Вероніка Кожокару, член Координаційної ради з питань телебачення і радіо Молдови, стисло поінформувала про телевізійний ландшафт Молдови. Загалом у країні налічується 65 телеканалів, з них з національним покриттям – 5. Але наразі всі канали перебувають в кабелі, тому їх можна впевнено назвати «з національним покриттям». Поки що канали переважно ретранслюють російських і румунських телемовників. Проте канали в Молдові зобов'язані 8 годин ефіру на добу транслювати вітчизняну продукцію. Тому сектор виробництва локального контенту згодом значно збільшиться.

Вероніка також зазначила, що її відомство планує в 2019 році організувати міжнародну конференцію про копродукцію і запросила українських колег взяти в ній участь: «Ми відкриті до співпраці і завжди підтримаємо наших колег з України».

Юрій Рибачук, заступник міністра культури України, розповів про пріоритети діяльності Мінкульту України, одним з яких є підтримка розвитку креативних індустрій України. Мінкульт звертає особливу увагу на налагодження співпраці з партнерськими організаціями з інших країн, зокрема й Молдови. Минулого року Україна і Молдова, як відомо, затвердили програму співробітництва у сфері культури. Такий діалог буде дуже корисним, що дозволить не тільки обмінятися досвідом, а й встановити продуктивні відносини між нашими країнами. 

Окрім того, Валеріу Жерегі, глава Національного кіноцентру Молдови, запропонував на наступних етапах перемовин долучити і Румунію. Саме завдяки Молдові в даному випадку Україна зможе легко вийти на співпрацю з Румунією і навпаки. «Я мав розмову з представниками Кіноцентру Румунії про таку нагоду, і вони дуже відкриті до тристоронньої співпраці». Свою промову Валеріу зосередив на запровадженні кешрібейтів у Молдові з жовтня цього року і наголосив, що однією з найбільших проблем, коли діятимуть кешрібейти, буде відсутність професійного складу «середньої виробничої ланки», який при цьому зможе спілкуватися англійською. Наразі на етапі обговорення перебуває пілотний проект освітньої програми для кінопрофесіоналів, і Жерегі сподівається, що українські професіонали стануть лекторами і викладачами кіномистецтва для молдавських молодих кінематографістів. А в ідеалі – організувати ще й практику для молдаван на реальних українських проектах, які перебувають на стадії виробництва. Основна мета – розвиток міжнародної копродукції, насамперед з нашими найближчими сусідами: з українською та румунською сторонами.

Пилип Іллєнко, голова Державного агентства України з питань кіно, зазначив, що нинішній рік вкотре став проривом за кількістю фільмів українського виробництва в кінотаетрах, а також за успіхами українських фільмів на міжнародних фестивалях. Це завдяки запровадженій кілька років тому державній політиці щодо підтримки та просування українського кіно. Те саме (тобто раптова поява значної кількості фільмів національного виробництва), на його думку, згодом чекає і Молдову, де аналогічні процеси в сфері держпідтримки започатковані минулого року. Попри те що аналогічного досвіду Україна ще не має, проте, як запевняє Іллєнко, ми охоче погодимося співпрацювати з Молдовою у сфері спільного кіновиробництва. Пилип Іллєнко також зазначив, що буде подано ініціативо щодо збільшення розміру запланованих кеш-рібейтів. Адже в Польщі й Румунії пропонують 35% кеш-рібейтів, в Молдові – 25%, то кого Україна зацікавить зі своїми 16,6%?

Димитру Цира – автор закону, який згодом імплементує систему кеш-рібейтів у Молдові деталізував інформацію про власне таку ініціативу. Продюсери зможуть претендувати на відшкодування 25% кваліфікованих витрат (відшкодування провадиться в євро). Звертатися за кеш-рібейтом може тільки зареєстрований в Молдові продюсер. Також передбачена можливість додаткових 5% рібейтів у разі просування Молдови у творах. Загалом же розробка системи молдавських кеш-рібейтів – це результат грандіозної роботи 11 місяців. Безперечно, заздалегідь проведено аналіз майже 40 моделей, які функціонуть у світі, й обрано найбільш прийнятну модель для Молдови на даному етапі. Процедура – найбільш транспарентна, що має на меті не бути схильною до впливу будь-яких особистих мотивів та інтересів учасників кінопроцесу. Було проведено культурний тест. Після підписання контракту виробництво має розпочатися протягом року і завершитися протягом трьох років. На кеш-рібейти зможуть претендувати не тільки художні, документальні та анімаційні фільми, а й серіали, телевізійні програми та шоу, реклама і музичні кліпи. Наразі робоча група доопрацьовує регламент і на наступного тижня його подадуть на затвердження урядом. Нагадаємо, закон набуває чинності 1 жовтня.